Як сказано в житії Святого Миколая, він здійснив подорож до Єрусалиму. Досягши древнього міста, святитель, зійшовши на Голгофу, віддячив Спасителю і обійшов всі святі місця, поклоняючись і творячи молитву. Є переказ, що під час відвідування святих місць Палестини святитель Миколай захотів одного разу вночі помолитися в храмі, підійшов до дверей, закритих на замок, і двері самі відчинилися, щоб Обранець Божий міг увійти до храму. Повернувшись в Лікію, святий хотів піти від світу в Сіонське помешкання, але Господь сповістив про інший шлях, що чекає його: "Микола, не тут та нива, на якій ти повинен принести очікуваний мною плід. Йди звідси і піди у світ, до людей, щоб прославилося в тобі ім'я моє!". Помер Миколай, доживши до глибокої старості, в 345 році, залишивши після себе світлу пам'ять і величезну вдячність всіх, кому він встиг допомогти своїм благодіянням.
Церква канонізувала Миколая, і в наш час в багатьох будинках моляться цьому святому в горі і радості, а малюки щороку в день Святого Миколая отримують подарунки.
Батьки у переддень свята в дитячі черевички, виставлені біля порога, або шкарпетки, повішені біля каміна, з незапам'ятних часів кладуть подарунки. Вважається, що подарунки отримують тільки слухняні діти, а неслухняним покладаються прутики. Але малюки, як правило, в очікуванні свята і, звичайно, подарунків, не вередують, намагаючись показати Святому Миколаю, що вони завжди готові бути хорошими.
У низці країн світу прийнято, щоб до малюків Святий Миколай приходив зі своєю свитою. Його супроводжують двоє янгелів і двоє чортів. Перші мають повідомляти своєму заступнику про хороших дітей, другі ж нашіптують Миколаю про всі провинності малюків. Перемагає завжди добро: ніхто з дітвори не залишається без подарунків.
Джерело — ЛIГАБiзнесIнформ
Сообщения
